Як перемагати в конфліктних ситуаціях.

«Якщо ти помітив, що вже давно ніхто не намагається на тебе наїхати на те можуть бути всього дві причини: або ти надзвичайно крутий, або в цьому житті ти просто мало собі дозволяєш»
(І. Синицький)

Я ніколи не був лідером від природи. Навіть в армії я почував себе ніяково, коли доводилося шикувати молодший призов. Але часи йдуть, життя змінюється.

Серйозно я почав цікавитися лідерством уже після того, як став вести тренінги, на яких викладав мистецтво спокуси (пікапу - від англійського pick-up- прим."Аратти"). Тренер – уже за означенням лідер. Але ситуації виникають різні. Адже коли ти виступаєш перед аудиторією, тобі доводиться мати справу з різними людьми. Хтось з самого початку визнає в тобі Гуру, а хтось попередньо захоче випробувати на міцність твій авторитет. Ти просто не маєш права бути не на висоті, тому що від цього залежить загальна результативність групи. А коли ти робиш презентацію на 100 чоловік і розумієш, що 10 з них прийшли з явним наміром її зірвати, ти змушений придушити їхній натиск, інакше втратиш клієнтів.

Це чудова школа розвитку особистості.

Коли ти постійно удосконалюєш себе в чомусь, це дає результат. Те, що я діставав від тренінгів, добре допомагало мені в повсякденному житті. Але ж життя – це набагато больш широке поле для експериментів. У зв’язку з цим, уже дуже швидко я розширив область дослідження лідерства з тренінгів до повсякденності.

Переломним моментом стала історія, що відбулася з якимсь хлопцем на моїх очах, в одному оживленому місці Дніпропетровська. Цей молодий чоловік, очевидно, захотів познайомитися з двома панянками, але отут несподіваного з’явилися бой-френди: два величезних перекачаних хлопці. Весь їхній вигляд передавав явно не дружелюбний настрій. І почалося. Хлопець, з виглядом, неначе виправдується, намагався пояснити ситуацію. Але видно було, що його положення тільки погіршувалося. Качки заводилися з кожною секундою усе більше. А час йшов, і от, в один момент, від одного з них, досить голосно, пролунала фраза: «Ааа!! Так ти сексу хочеш??? Зараз ти його одержиш!» після цього, уже вся увага, публіки, що стояла поруч, була сконцентрована на цій трійці. Хлопця упевнено ставили на коліна, у той час як другий качок багатозначно розстібав блискавку на штанях. Картина виглядала досить натурально. На лиці хлопця читалася абсолютна віра в те, що з ним не жартують. Уловивши момент, він несамовито смикнувся, звільнившись від хватки, і, зі сльозами на очах, дав драла.

Що сказати... Було смішно. Але я пам’ятаю, що тоді в якийсь момент подумав: «А якби на місці цього хлопця виявився я, що би я зробив?..»

З того часу, поведінка в конфліктних ситуаціях стала для мене одним з головних об’єктів дослідження. Кожен новий конфлікт, у який я попадав, розглядався мною як подарунок. Кожну ситуацію я намагався використовувати у своєму пошуку нових знань і придбанні досвіду. Нерідко бувало так, що з метою відпрацьовування прийомів, мені доводилося самому провокувати конфлікти. Сподіваюся ті хлопці, з якими мені довелося зіштовхнутися в тих численних ситуаціях, оцінять цю працю, і, можливо, усвідомлять свій вагомий внесок у цю, по істині, шляхетну справу.

Отже, зроблено було багато, і от, згодом, мені вдалося розробити безпрограшну стратегію поведінки в будь-якій конфліктній ситуації, яку, згодом, я назвав тактикою інтелектуального бою. За ті півроку, з того момену, як вона існує, мені вдалося не програти жодного конфлікту. А оскільки я звик дозволяти собі багато чого, вони в мене виникають часто.

У даній інструкції буде докладно розглянута поведінка лідера в контексті з’ясування стосунків. Зокрема, ця інструкція про те, як поводитися в конфліктних ситуаціях так, що б виходити з них переможцем. В основі лежить розроблена мною стратегія розвитку комунікації, використовуючи яку, можна швидко завоювати авторитет в очах суперника, утилізувати агресію, контролювати його поведінку. Тобто, стати лідером у його очах.

Книга написана у форматі викладу тактики інтелектуального бою. Використовуючи описані в ній прийоми можна легко перемагати суперників, що значно переважають по фізичній силі, або в кількості, уникаючи фізичного контакту.

Дана інструкція більш орієнтована на чоловіків. Однак жінкам вона так само буде корисна, оскільки наведені нижче принципи діють на людей однаково ефективно, без відношення до їхньої статевої приналежності.

І останнє:

Якщо вже ти читаєш цю книгу, значить, ти та людина, для якої ефективність навичок комунікації – один з тих, найбільш важливих напрямків, що хотілося б розвивати. І, якщо це так, можу сказати, що тобі дійсно повезло. Даний посібник – це чудова можливість якісно прокачати рівень свого спілкування, свою ранговість, розширити свої можливості в контексті взаємин з людьми. І якщо ти хотів би досягти великих змін, ти їх одержиш, але, для цього важливо засвоїти один момент: ця книга – не просто джерело інформації про конфлікти. Ця книга – тренінг. Тому і стиль її викладу буде відповідний. І якщо ти дійсно націлений на результат, то знай, що всі ті прийоми і стратегії, про які піде мова далі, варто практикувати. Для цього не обов’язково спеціально шукати конфлікти. Досить робити це просто в ігровій формі з друзями. Чим частіше, тим краще. Дозволь собі поставитися до цього серйозно, і вже сьогодні ти помітиш перші результати!

ВСТУП

Конфлікт – це невід’ємна частина нашого життя. Це прояв людського Его. Людина народжується з Его, живе з ним, і вмирає з ним. Саме тому ми попадаємо в конфліктні ситуації і в дитинстві, і в зрілості, і в старості. Варіантів прояву конфлікту величезна множина, починаючи від з’ясування стосунків у колі родини, і закінчуючи зазіханням на твоє майно в підворітні. У даному посібнику піде мова про ті варіанти конфліктів, де яким-небудь чином виражається зазіхання на твої права. Такі конфлікти звичайно виникають на ?рунті агресії, і зустрічаються досить часто в повсякденному житті. Це може бути вулиця, може бути клуб, може бути якась презентація, на якій ти виступаєш, може бути робота – скрізь можна нарватися на людину, що у силу якихось своїх особистих причин захоче з’ясувати з тобою стосунки.

У той час коли я вчився в школі, такі ситуації відбувалися зі мною тричі на тиждень.

Усі проблеми ми розв’язували за допомогою кулаків. Тоді ми не знали іншого способу, як можна довести свою правоту, свою перевагу. Потім не помітно це пішло. Тобто конфлікти залишалися, але битися доводилося вже все рідше і рідше.
Бійка, як спосіб з’ясування стосунків, з віком перетворюється в пережиток минулого. Дійсно. Чим дорослішими ми стаємо, тим більше явно починаємо усвідомлювати, що з’ясування стосунків через мордобій – прерогатива обмеженої людини. З віком приходить розуміння того, що дійсна сила визначається не розмірами кулаків, не майстерністю удару ноги з розвороту, і іншими подібними діями, а чимось іншим. Можливо, хтось скаже довжиною дула твого пістолета. Можливо. Але ти ж не станеш щораз розмахувати пістолетом, коли хто-небудь спробує зробити з тебе клоуна, або скаже тобі в лице щось не добре, або коли хтось із твоїх знайомих або колег по роботі, раптом захоче з’ясувати з тобою стосунки. Адже це не варіант. Є щось інше, що змушує суперника відступити назад. Щось таке, що змушує його відчути твою перевагу поза залежністю від того, наскільки ти сильний або слабкий фізично. Це зовсім інший рівень сили. Більш високий. Людина може бути професіоналом у боксі, але якщо, наприклад, три суперники в сукупності по фізичній силі виявляться сильніше, він буде повалений. Коли ти маєш вищу силу, фізика не має значення. Ці троє нічого не зможуть зробити з тобою. Діючи на підставі цієї сили, ти просто не даси їм можливість використовувати свою кількісну перевагу. Перевага виявиться на твоїй стороні, оскільки, ти будеш вести боротьбу на іншому рівні, до якого вони не готові.

Так у чому ж секрет цієї вищої сили? Уся сила укладена у твоїй перевазі. Ця сила – це твій авторитет. Як тільки ти зможеш довести свій авторитет, той, хто представляв для тебе небезпеку, перестає бути небезпечним. А раз погрози ніякої немає, то і конфлікту теж. Конфлікт вичерпаний.

Ти запитаєш «Як???».

Цьому можна навчитися. Нижче я послідовно розповім тобі, як це зробити.

Отже, поїхали!

ТАКТИКА БОЮ

I. БУДЬ УПЕВНЕНИМ

Зберігай спокій

Колись з моїм другом відбулася одна історія. Один раз він проводжав дівчину, що жила в одному з київських бандитських районів. І так вийшло, що коли повертався назад один, було вже досить пізно. Громадський транспорт уже не їздив, тому необхідно було ловити таксі, або попутника, але проїжджаючих машин не було. Тільки в 30 метрах стояла одна роздовбана копійка, з якої доносилися ритми шансона. Через 5 хвилин з її відкритого вікна висунулася голена голова в кепці, після чого викрикнула щось у стилі: «Йди сюдана!»

Зберігаючи абсолютний спокій, мій знайомий підійшов до машини. До цього часу задні двері йому уже встигли люб’язно відкрити зсередини. Не довго думаючи, він плюхається на сидіння, і закриваючи з оглушливим тріском двері, багатозначно вимовляє: «Апарат!..»

Гопників у машині виявилося троє. Першим очуняв від шоку водій:
- ну, ти це...із дверима поаккуратнєй...
- ок, сигарета є?
- ... є, тримай
- ага, і запальничку дай
- от...
- так, і слухай, можеш музику трохи скрутити?

Скручує. Машина рушає. Деякий час усі їдуть мовчки. Потім водій обертається знову.
- а тобі взагалі куди треба?
- на Фестивальний
- так я взагалі х.з. де це...
- ти з цього району?
- ну да
- так що ти мені розповідаєш? Тут кожний знає, де це.

Водій під’їжджає до таксі, припаркованого на узбіччі, і зупиняється напроти дверей водія. Не виходячи з копійки, просовує руку через відкрите вікно іномарки, і кілька разів ляскає долонею по щоці чоловіка, що сидить за кермом:
- слишь, як на Фестивальний проїхати?

Той йому пояснює.

Дуже скоро вони опиняються на місці.
- ну, спасибі пацани, виручили. Скільки з мене?
- так добре... нормальних пацанів можна і без грошей підкинути. Ти тільки це... будеш виходити, дверима не ляскай так
- ок!

Треба сказати, що в процесі поїздки, в друга був час на те, щоб оцінити всю серйозність ситуації, у яку він потрапив. І на той час нервував він уже достатньо, хоч і не подавав знаку. Тому, так вийшло, що коли виходив, ляснув дверима ще сильніше, ніж у перший раз. Каже, що поки йшов перші 20 метрів, не обертаючись, розумів, що там, ззаду, вирішується щось важливе. А після того як почув, що машина завелася і поїхала, сказав собі з полегшенням: «Фух... пронесло!»

Даний приклад наочно ілюструє те, яку роль грає впевненість у таких ситуаціях. Якби мій друг дозволив собі, яким-небудь чином показати переляк – це дорого б йому обійшлося. Страх виникає завжди тільки при наявності слабкості. Якщо суперник бачить, що ти боїшся – це підтверджує твою слабкість у його очах. Це дає йому підстави поводитися агресивно. Спокій і впевненість – це демонстрація сили. І сила в даному прояві – це якесь набагато більш загальне поняття, у порівнянні з фізичною силою. Є кілька визначень цієї сили. Хтось називає її рівнем людини, хтось ранговістю, хтось альфавістю. Суть цих понять та сама.

Ця сила читається з впевненості. Важливо добре усвідомити це. Не з фізики тіла. Я бачив багато реально великих хлопців, яких ганяли найдохліші наркомани в школі, де я вчився, потім в армії. Вони могли б покласти будь-кого одною рукою, але їм доводилося терпіти, тому що духовно вони були немічними слабаками. І це явно читалося по них. У той же час були низькорослі кволі хлопці, що "строїли" усіх. Силу визначає впевненість. Це перший і найважливіший пункт, від якого залежить, чи будуть з тобою говорити, або відразу полізуть у бійку.

Якщо ти виглядаєш більш впевнено в порівнянні з людиною, з якою спілкуєшся, або в порівнянні з кожним окремо узятим членом невеликої групи, ти сприймаєшся як більш сильний суперник. Ніхто не захоче з’ясовувати з тобою стосунки. З тобою будуть намагатися домовитися.

Будь-яка нервозність, дратівливість – це ознака слабкості. Тому емоційну стійкість неможливо переоцінити в контексті теорії конфліктів. Зазвичай вона наступає за впевненістю. Але якщо навіть впевненість і відсутня, її можливо контролювати усвідомлено. Пам’ятай, що емоції завжди супроводжує бурхлива реакція на об’єкт роздратування. Це і надмірно активна жестикуляція, і перехід на підвищений тон, усілякі пускання очей під чоло, "охи-ахи" і багато чого іншого. Говорячи в загальному – це завжди набір якихось дій, що у звичайному, нормальному стані людині не властиві. Кому, як не тобі краще знати, як звичайно ти поводишся в стані, коли в тебе усе в порядку? Намагайся зусиллям волі утримувати себе в рамках цієї моделі поведінки, у ті хвилини, коли ситуація змушує тебе понервувати.

Зовнішній вигляд людини є індикатором його внутрішнього стану. Існує набір ознак, за якими можна з точністю визначити, що почуває людина в конкретний момент.

Нервозність, як правило, виявляється затисненістю в тілі. М’язи тіла напружені, кулаки часто стиснуті. Звичайно, це дуже помітно з боку. У зв’язку з цим, не дозволяй собі напружуватися. Просто свідомо контролюй це.

На несвідомому рівні, людина завжди прагне уникнути того, що становить небезпеку, викликає в нього страх. Елементарний прояв цього – перехід у закриті пози, тобто спроба відгородити себе від небезпеки. Закрита поза – це будь-яке перехрещенння рук або ніг, у незалежності від того, у якому положенні людина знаходиться. Виключення складає зхрещення ніг у жінки, що знаходиться в положенні сидячи. Стеж за тим, що б твоя поза була відкрита. Це додасть тобі впевненості в очах супротивника. Але існує також і ще один важливий момент, що полягає в тому, що поза визначає стан. Тобто, стан людини змінюється, реагуючи на ту позу, у якій знаходиться його тіло. Про це написано вже багато в різних джерелах, тому не буду тут пояснювати, як і чому це відбувається. Факт залишається фактом. У зв’язку з цим, якщо ти почуваєш себе недостатньо впевнено перед співрозмовником, спробуй навмисно зайняти найбільш розкріпачену позу. Так стан впевненості і спокою наступить швидше.

Не дозволяй собі вийти з рівноваги. Навіть якщо реально страшно, поводься спокійно. Не суєтись. Почувай себе на одному рівні із суперником або вище. Як би він не був крутий. Скільки б їх не було.

Перестань боятися

Ти запитаєш, як розвинути в собі таку впевненість?

Перестань боятися.

Твій страх – це те, що провокує суперника на прояв агресії. Якщо «той, хто наїжджає» бачить, що його не бояться, то він починає боятися сам.

Ніколи не бійся одержати по писку. Згадай, коли ти востаннє пропустив удар. Це що, було так боляче? Ти ж в стану афекту толком нічого і не відчув. Ну, так, потім були синці, садна, і що? Але через тиждень вже все поверталося в норму. Хіба це дуже тривалий термін?

З тих пір як я всерйоз захопився збором матеріалу для цієї книги, мені доводилося попадати в різні по ступені складності ситуації. І завжди мені вдавалося вийти сухим з води. Відсутність страху – одна з найбільш значущих факторів, що ведуть тебе до перемоги. Є одне переконання, що дуже добре допомагає мені боротися зі страхами. Його суть полягає в тім, що я просто готовий прийняти усе, що відбувається з мною. Що б не сталося. Така от життєва позиція. Я знаю, що якщо життя міцно притисне мене десь – я зроблю все, на що здатний для того, щоб викрутитися. Але якщо мої зусилля не дадуть результатів – значить, так потрібно. У будь-якому випадку я прийму це і буду жити далі. Ця позиція допомагає мені зберігати спокій при будь-яких обставинах, а обставини бували різні.

В Одесі мене відвозили з клуба три досить рангових хлопці на дорогій машині. Каюся, тоді самому довелося спровокувати конфлікт, тому що свідомо вирішив перевірити себе. Я нікому не рекомендую повторювати це. І приводжу цей приклад як ілюстрацію того, наскільки одне тільки почуття впевненості може бути могутньою зброєю. Куди везли, не запитував. Моєю головною метою для цих хлопців, було спровокувати їх на бійку, або на щось більш серйозне, і вже потім тільки шукати вихід із ситуації. З цього приводу я всю дорогу розповідав їм про те, які вони лохи, і чому. На мій подив, ситуація повернулася таким чином, що хлопці визнали мою позицію. Запитували в мене поради, задавали питання. Покатали 40 хвилин по нічній Одесі, потім відвезли додому, як я і сказав.

У даній ситуації я був готовий до гіршого, і це мене не лякало. Моє ставлення до ситуації було як до гри. І це вселяло в мене впевненість. Ну, давайте, хлопці, зробіть щось! Подивимося, на що вас вистачить. Таке було відношення до ситуації. Я виглядав упевненіше кожного з присутніх у цій машині.

Упевненість, у даному випадку, означає буквально наступне: я абсолютно упевнений у тім, що ви нічим не зможете мені нашкодити. Скільки б вас не було, що б ви не придумали. І це працює завжди. У будь-якій ситуації. Коли продавець упевнено хвалить товар, йому вірять, у нього купують. Коли ти почуваєш що людина, яка доводить свою точку зору, виглядає набагато більш впевнено, чим ти, доводячи свою, ти задумуєшся: «А може бути він правий?». Його велика впевненість вселяє віру. Це закон психології.

Тут же криється ще один важливий момент. У страху є як внутрішня, так і зовнішня сторона. По суті, страх – це прямий прояв інстинкту самозбереження. Те, що він є – це добре. Він утримує людину від різного роду ризикованих заходів, що загрожують його життя, здоров’ю, благополуччю і т.д. Він корисний тоді, коли ще є час уникнути зіткнення з небезпекою. Наприклад, під впливом страху самозбереження, людина може обійти стороною групу підозрілих суб’єктів, що скупчилися ввечері де-небудь у провулку, і це допоможе йому уникнути можливого зіткнення з ними. Дана обережність досить корисна. Це зовнішня сторона. Але є і зворотна. Вона виявляється тоді, коли людина починає відчувати страх уже безпосередньо в тій ситуації, у яку вона потрапив. В даному випадку, страх починає тільки заважати. Він неначе сковує людину. Є багато проявів того, як він це робить. Він може здавити твої голосові зв’язки, наприклад, після чого твоє мовлення перестане звучати впевнено. Він може змусити тебе тремтіти від хвилювання. Буде утримувати твоє тіло в напрузі. Тебе може кинути в піт. Це дуже важко сховати від суперника. При таких обставинах, людині важко цілком сконцентруватися на пошуку виходу зі ситуації, яка склалася, тому що є багато чого, що її відволікає. Часто ми відволікаємося на сторонні думки, що лізуть нам у голову. Починаємо себе шкодувати і т.д. Потрібно розуміти, що конкретно в даній ситуації це не тільки нічим не може допомогти, а ще й істотно обмежує твої шанси на вдалий результат подій. Коли ти відволікаєшся, ти не можеш на 100% сконцентруватися на ситуації. Міркуючи про щось інше, відволікаючись на щось, ти ризикуєш перешкодити самому собі.

От чому набагато краще перестати боятися, ніж грати спокій і впевненість. Це дасть тобі більше волі. Більше можливостей. Коли ти цілком сконцентрований на ситуації, правильні рішення знаходяться набагато швидше, потрібні слова приходять самі собою. Підвищується твоя ефективність. Коли ти бачиш позитивний результат того, що робиш, зростає твоя впевненість. Вона у свою чергу сильніше підкріплює твої слова, і твоя ефективність із прискоренням прямує догори. Запускається ланцюгова реакція, що веде тебе до швидкої перемоги.

Існують спеціальні тренінги по усуненню страхів. Вони дають можливість людям відчути на своїй шкірі всі те, чого вони найбільше за все боялися. Кожна процедура неодноразово повторюється доти, поки страх цілком не зникне. Людей закопують на ніч у могили, у них стріляють, їх топлять, душать зашморгом до втрати свідомості. На виході, страх як різновид реакції назавжди іде з людини.
Я ж можу запропонувати більш простий варіант.

Якщо ти чогось сильно боїшся, і знаєш, що це постійно тобі заважає, найкраще з того, що можна зробити, на мій погляд, – це уявити собі наслідки, що можуть бути і прийняти їх. Спробуй зробити це прямо зараз. Відчуй себе в ситуації, коли те, чого ти боявся, відбулося. Якщо ти боїшся, що тебе поб’ють, уяви, що це вже сталося. Подивися на себе в дзеркало, що ти бачиш? Чи є в цьому проблема? Якщо так, то як можна її вирішити? А може, існує і кілька способів? Зверни увагу на те, що ти відчуваєш. Чи пропав страх? У мене це працює. Значить спрацює й у тебе.

II. СТАНЬ ЛІДЕРОМ

Бери ініціативу

Для початку, давай розберемося з тим, хто такий лідер. Не буду перелічувати всі якості. Назву тільки ті, що будуть корисні саме в нашому контексті. Отже, по-перше, лідер – це людина, що має більш високий ранг. З погляду сили, про яку я писав у попередній главі, він перевершує всіх тих, хто визнає його лідером.

Важливо розуміти, що будь-який конфлікт, ініціатором якого ти не є, будь-яка спроба з боку когось з’ясувати з тобою стосунки припускає відсутність ставлення до тебе як до лідера. Тобі потрібно заробляти авторитет. Тому я назвав цю главу стань лідером. Поки ти лідер, усі, хто визнає це, відносяться до тебе з повагою. Ніхто не захоче відкрито конфліктувати з тобою. Поки ти не лідер, кожен, хто так вважає, зможе при бажанні на тебе наїхати. Якщо ти відчуваєш, що підлеглий на роботі, при спілкуванні з тобою, почав занадто багато собі дозволяти – це значить, що твій ранг у його очах понизився. Якщо до тебе підходить незнайома людина і починає виявляти агресію – це завжди знак того, що його власний рівень йому здається вище. Саме здається, тому що з моменту початку спілкування, він одержує можливість усвідомити справжній стан речей. І тут вже усе залежить від тебе. Ти можеш затвердити своє більш низьке положення, а можеш і спростувати.

Тому що ж діяти в таких випадках, щоб завоювати позицію лідера? Для початку не дозволити собі відчути перевагу супротивника. Говорячи по-простому, не злякатися. Якщо ти виглядаєш упевнено, то в рамках звичайної комунікації з одною людиною, або невеликою групою, стати лідером можна просто. Досить виявити ще одну важливу його якість: лідер той, хто задає напрямок. Іншими словами, лідером є власник найбільш сильного фрейму.

Фрейм – це психологічний образ твого внутрішнього світу, що відчувається іншими людьми, що вступають у будь-яку (вербально-невербальну) комунікацію з тобою. Домінуючий фрейм визначає, за чиїми правилами буде спілкуватися, а часом навіть і думати оточення.

Усі ми щодня зіштовхуємося з фреймами інших людей:

Перехожий індус на ламаній англійській запитує, як пройти до метро і ти похапцем починаєш, згадуючи давно забутий шкільний курс, запинаючись і корчачись вимовляти звуки і махати руками вказуючи напрямок, у цей час ти беззастережно приймаєш його фрейм.

Бомж який наривається на фразі «Перепрошую, я можу зверну...» на твій повний ігнор, обертаючись, іде. Це приклад переваги твого фрейму.

Гопнік, що погашений пивом і пускає слюні, що їде на ейфорії після футболу в міському транспорті і контролерка, яка навіть не наважується вирішується запитати, чи є в нього квиток не говорячи вже про реалізацію свого цілком законного права виписати штраф – приймає його фрейм не промовивши ні слова.

Здатність нав’язати свій фрейм і визначає...силу наших позицій у спілкуванні з людьми й отут немає нічого спільного зі звичайною суперечкою. Лідери мають могутні фрейми і завжди живуть відповідно до них.

Усвідомлення цієї простої концепції допомагає здобути перемогу в будь-якому конфлікті.

Простий приклад:

Кому в нашому житті не доводилося мати справа з гопніками? Так усім доводилося! Ці браві хлопці вже давно сформували себе як клас і міцно зайняли своє місце в піраміді соціальних шарів населення. Типовий образ гопніка легко пізнаваний. Характерний стиль одягу, що гармонійно поєднується з родом занять і захопленнями гопніка, а так само що вдало доповнює його розумову відсталість, відомий всім у деталях. Середньостатистичні гопніки, хто вони? У переважній більшості випадків – це виснажені алкоголем і наркотиками організми.

Надзвичайно вузьке коло інтересів робить гопніка слабким не тільки розумово, але і фізично. Тобто, гопнік – у всіх змістах недорозвинений елемент виду. Але тоді чому ж така величезна кількість нормальних людей стають жертвами нападу гопніків? Насправді все просто: при усій своїй обмеженості гопнік підсвідомо дуже добре розуміє суть фрейму. Гопніки, що найбільш впевнено йдуть до успіху, дійсно мають могутні фрейми. Цим вони компенсують свої всебічні недоліки для того, що б вижити. Гопнік завжди намагається зайняти домінуючу позицію.

Досвідчений гопнік, вибираючи собі жертву, ніколи не стане підходити до неї самостійно. Замість цього він обов’язково викрикне що-небудь начебто «ідісюдана!!!» або щось ще. Жертва, що виконує команду гопніка, люб’язно переходить у підлегле положення, тобто визнає авторитет гопніка над собою, чим природно, і дозволяє йому здійснити задумане. У даній ситуації гопніку вдається нав’язати жертві свій фрейм, після чого подальша реалізація його планів уже йде без особливих ускладнень. Утримуючи жертву в рамках свого фрейму, він підкоряє її собі і може зробити з нею все, що завгодно. Навіть не застосовуючи фізичної сили. Жертви гопніков, як правило, самосвідомо віддають своє майно, у зв’язку з чим, з погляду закону, гопніку нічого пред’явити.

Тепер, я сподіваюся, ти розумієш, що при зустрічі з гопніком дуже важливо залишатися в рамках свого фрейму і не реагувати на те, що він намагається тобі нав’язати. Будь так само готовий і до того, що, такі спроби можуть повторюватися знову і знову, доти, поки гопнік остаточно не розчарується у своїх можливостях.

От ілюстрація з особистого досвіду:

У десятьох метрах від мене стоїть юрба молодиків. З юрби доноситься фраза, командним голосом:
- Йди сюди!

У цей момент я саме йду в напрямку свого будинку. Аналізуючи ситуацію, розумію, що якщо продовжувати рух і не зупинятися, то це спровокує гопніка на більш різкі репліки в мою адресу, що так чи інакше, змусить мене відреагувати, але в даному випадку, ситуація буде вже більш складною. Розвертаюся. Шукаю очима того, хто це сказав, стоячи на місці.

- Йди сюди я сказав!
- Якщо тобі щось потрібно, підійди і запитай – показую усім своїм видом, що не збираюся чекати довго поки він прийме рішення. Гопнік підходить, протягає руку.
Я ігнорую цей жест. Відповідаю питанням:
- Я тебе знаю?
- А ти що, мене не пам’ятаєш? – з явно вираженою агресією
- А ти що, якийсь особливий, щоб я тебе пам’ятав? ти чимось знаменитий або що?
- е-е-е
- Тобі не здається, що ти підійшов до мене занадто близько? Мені це не подобається.

Відходить.
- Так що ти хотів запитати?
- У тебе є друг Сергій?
- А ти пробував знайти людину, у якої його немає? Це що, таке рідкісне ім’я? У тебе є друг Сергій??
- ...
- Ясно. Це все, що ти хотів запитати? Тоді щасливо.

Конфлікт вичерпаний.

Тепер давай проаналізуємо цей діалог.

На даному прикладі видно, що спроба нав’язування фрейму була здійснена 3 рази:

- Перший раз мене намагалися змусити змінити курс руху, і це не спрацювало.

- Вдруге зі мною спробували привітатися за руку. Запам’ятай одну просту річ: лідер той, хто перший простягає руку в момент вітання. У зв’язку з цим не варто відповідати на рукостискання, ініціатором якого є незнайомець, що намагається на тебе наїхати.

- Ну і, нарешті, втретє, мені спробували нав’язати якусь історію з вигаданого минулого, щоб змусити виправдуватися. І знову безуспішно.

Три підряд невдалі спроби зайняти домінуюче положення – це уже вагомий аргумент для гопніка на користь припинення цієї безглуздої комунікації. На даному етапі залишається тільки спокійно залишити місце дії. Але тут так само є нюанс: ідучи, не варто обертатися назад.

По-перше, це може бути сприйняте як прояв страху. А як ми знаємо, страх – це завжди ознака слабкості. Цим ти можеш спровокувати гопніка на повторний напад.

По-друге, твій розворот може бути сприйнятий як запрошення до подальшої бесіди. І не факт, що гопнік, який трохи відійде від шоку, не захоче одержати другий шанс.

Але якщо це і станеться, не страшно: результат як і раніше у твоїх руках. Якщо ти зміг виграти комунікацію в перший раз, зможеш і в другий.

До речі, якщо ти уважно читав діалог, то напевно помітив, що в даній дискусії мені не тільки вдавалося ігнорувати чужий фрейм, але і більш того: гопнік постійно попадав під вплив мого фрейму. Про це саме зараз і поговоримо.

У системі сучасної риторики існує правило «якщо ви починаєте відповідати на запитання – ви згодні з правильністю його постановки». У переносі на контекст конфлікту, це твердження можна перефразувати: «Якщо ви почали реагувати на звертання, або питання прямо слідуючи формі його постановки, ви привселюдно і самосвідомо здали свої позиції, перейшовши на чужу форму діалогу яка напевно буде грати на користь супротивника»

Приклад:

- Якого чорта ти тут сів?
- Я спілкуюся зі своїми друзями!

Із цієї відповіді випливає, що людина, що захищається, прийняла прагматичний потенціал звертання супротивника, а потім став йому слідувати. Незрозуміло?

Давай розшифруємо цей діалог:

Отже, « Якого чорта ти тут сів?». Буквально зміст даного речення можна перефразувати в такий спосіб: «Я дуже обурений тим, що ти, ссавець, опинився в близькості від кола мого проживання і насмілився мені заважати, я найкрутіший тут, поясни негайно, поки цілий!»

Тепер давай розшифруємо сказану у відповідь фразу: «Я спілкуюся зі своїми друзями!». І от що ми маємо: «Так ти правий, що наїхав на мене. Я тут усього лише тому, що тут мої друзі, в іншому випадку я б на це не насмілився. Сподівався, що ти їх помітиш».

Не дуже-то вражає, чи не так?

Даний приклад наочно відображає прийом чужої форми діалогу або чужого фрейму.

А тепер увага на табло – правильна відповідь:

- Якого чорта ти тут сів?
- Як зват?
- Артем!
- (2 секунди пауза) нннє , не знаю тебе (демонстрація відсутності інтересу в продовженні діалогу, або очікування відповіді з легкою претензією).

У даному варіанті видно, як легко ігнорується чужий фрейм і зверху накладається свій, котрий відразу стає домінуючим. От як виглядає розшифровка такої відповіді: «Я тут винятково для того, щоб поспілкуватися з обмеженим числом людей, яких вважаю гідними. Як тільки що з’ясувалося - ти в їхнє число не входиш, якого милого ти взагалі сюди підвалив?»

Отже, лідер задає ініціативу, всі інші йдуть, слідують за ним. У зв’язку з цим, не ведися на те, що тобі підсувають. Сам вибирай напрямок розмови.

Якщо тобі удалося перехопити ініціативу – ти вже лідер. Це велика перевага, тому що твій рівень починає переважати.

Але як це зробити? Дійсно, як швидко перейти в позицію лідера, коли до тебе, наприклад, у клубі, підходить здоровенний здоровань і тягне кудись, щоб з’ясувати стосунки. Адже тут ініціативу виявляє він, і ти вже заздалегідь знаходишся в програшному положенні. Дуже просто!

От подібний приклад з мого досвіду:

Ситуація на танцполі. Танцюю з дівчиною. Підвалює бугай.

- Пішли, треба побазарити
- Кому треба?
- Довідаєшся
- А, так тебе надіслали? Ти на побігеньках?
- МЕНІ треба
- А чьо відразу засоромився сказати?
- ... а ти хто такий?
- Так ти підійшов сюди лише, щоб довідатися, хто я? Хочеш познайомитися?
- Мені це нецікаво
- Тоді навіщо ж запитуєш хто я?
- е-е-е...
- Думаєш, це тобі якось допоможе??
- я...
- Добре, давай. Бачиш, дівчина нудьгує вже.
- Давай...

Бугай слухняно смикається, щоб піти геть, потім обертається, з півкроку, потискує мені руку і тільки після цього іде з кінцями.

Що сталося? Бугай першопочатково підійшов у позиції лідера. Але зміна позицій відбулася дуже швидко. Якщо бути точним, то саме в той момент, коли він прийняв мою лінію розмови. Тобто, на другій фразі. Свій напрямок розмови я створив, задаючи свої питання. Відповідаючи на них, бугай перейшов у положення підлеглого, що звітує. Коли він уперше відчув у мені лідера, він відразу зрозумів що вибрав не ту мету для наїзду. Ніхто не захоче з’ясовувати стосунки з людиною, у якого більш високий ранг.

Задавай питання

Якщо ти змушуєш співрозмовника відповідати на питання, він переходить у підлегле положення.

От у чому сильна сторона питань: кожне питання припускає негайну відповідь або як мінімум реакцію на нього. Якщо суперник починає задумуватися, це значить, що готової відповіді в нього немає. Ти його спантеличив. Чим більше він думає, тим вище стає твоя перевага. У конфлікті, сказана репліка – це як у боксі, або блок, або удар. Якщо боксер пропустив удар, на який не здатний відреагувати зустрічним, він починає втрачати очки. Так само і тут. Кожне питання – це удар. Кожна відповідь – це блок. Що б бути ефективним, цілитися потрібно в найбільш уразливі місця супротивника, де немає блоків.