|
Каталог файлів
Всього матеріалів в каталозі: 234 Показано матеріалів: 31-40 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 ... 23 24 » |
Відома з 1604 року, коли Ромни (Ромен) разом із розлогими теренами
Посулля захопили князі Корибут-Вишневецькі. У польських актах 1618 року
значаться Старі й Нові Ромни. На думку О.Лазаревського, Старі Ромни
були укріпленим поселенням на городищі давньоруського Ромна (вперше
згаданого в „Повчанні" Володимира Мономаха своїм дітям під 1096 роком,
у якому розповідається про виправу князя проти половців), а Нові Ромни
були передмістям.
Хоч Ромни як населений пункт вряди-годи згадуються в документах ХV-ХVІ
століть, але про тогочасні укріплення достеменних відомостей немає.
Можна гадати, що вони були традиційними - дерев'яно-земляними. |
Стародавній Рим вписав в історію світової архітектури важливі сторінки.
Давньоримська архітектура завершує тисячолітню історію античної
архітектури рабовласницького суспільства, і цілком природно, що
стародавній Рим використав і розвинув усі її досягнення. Проте Риму
довелося творити й самому. Перед архітектурою римської держави стояли
нові завдання: для велетенських міст потрібні були нові принципи
забудови і нові типи споруд. Для будівництва доріг, акведуків, мостів,
величезних терм, палаців з гігантськими залами, ансамблів міських
центрів — форумів тощо потрібні були і нові типологічні рішення, а
головне — нова будівельна техніка, за допомогою якої ці завдання могли
розв'язуватись. Римські інженери винайшли новий будівельний матеріал —
бетон, що дав можливість вирішувати найскладніші технічні проблеми, а
також використовувати малокваліфікованих рабів (а в Елладі кожний
майстер був і досвідченим художником). |
Коли після занепаду Київської Русі та Галицько-Волинського кня¬зівства,
Україна була поділена між Великим князівством Литовським та Польщею, в
архітектурі та образотворчому мистецтві продовжували зберігатись
традиції, мистецькі форми, прийоми попередньої епохи. Вірність
давньоукраїнським мистецьким традиціям була одним з способів збереження
національної самототожності, самобутності. Тим більше, що численні
набіги татар, складна політична обстановка, відносно слабий економічний
розвиток сприяли певному традиціона¬лізмові, скоріше збереженню
набутого, аніж новаціям. І в той час, коли в Європі розвивається
гуманістичне мистецтво Відродження, в архітектурі, образотворчому
мистецтві України панують давньоруські, візантійські, готичні традиції,
канони. Але поступово в Україну проникають і поширюються впливи
європейського ренесансу як в галузі архітектури, так і образотворчого
мистецтва. Не обійшли ці впливи і місто Львів. |
Дослідження давнього Києва поставило перед ученими низку питань, які
донедавна якось оминалися. Зокрема однією з найважливіших проблем
видається нам реконструкція рядового житла домонгольських часів. Хоч
археологам рештки таких будинків добре відомі - їхній кшталт і подоба
вимальовуються непевно. Це пояснюється тим, що археологічні розкопи
фіксують лише долішню (заглиблену в землю) частину; про вигляд
основної, наземної частини лишається тільки здогадуватися на підставі
побічних даних.
Пропонуємо тут реконструкцію такого житла ("напівземлянки") на підставі
приступних даних - археологічних матеріалів, давньоруської графіки,
історичних та етнографічних паралелей, а також з урахуванням загальних
закономірностей і тенденцій розвитку середньовічного міста. |
Руїни замку містяться на південній околиці села, у надзвичайно
мальовничій місцевості. Це - мисоподібна тераса крутосхилу, що
переходить у стрімкий правий берег Дністра. Звідси відкривається
велична панорама річки, що широкою підковою охоплює село з околицями.
Від колись щільно забудованого, хоч і невеликого замку, нині збереглося
небагато: північно-західна вежа та фрагмент південно-східної, що
пізніше правила за каплицю. |
Кажуть, що Тімур колись сказав: «Я підкорив весь світ для того, щоб
звеличити Самарканд і Бухару». Справді, з кінця XVI ст., коли Самарканд
стає столицею величезної держави Тімура, починається новий розквіт
архітектури. Величезні цінності, що опинилися в руках володарів
Самарканда внаслідок Тімурових грабіжницьких походів, а також розквіт
торгівлі і ремесел сприяли спорудженню в місті великих будівель. Ще за
Тімура прокладаються міські магістралі, зводяться ансамблі величезної
мечеті Бібі-Ханим у північній його частині та мавзолею Гур-Емір, який
домінує над південною частиною міста. |
Площа Згоди (Пляс де ла Конкорд), безумовно, є однією з найкрасивіших
площ у світі. Споруджувати її задумав Людовік XV, щоб не відстати від
свого діда Людовіка XIV. Проте часи вже були не ті. Над абсолютистським
режимом насувалася глибока криза. Та й будувати такі ансамблі, як
Версаль, королеві було вже не під силу. Проте життя конче потребувало
упорядкування паризького центру.
У 1753 р. було оголошено конкурс на спорудження площі Людовіка XV.
Переможцем конкурсу вийшов видатний французький архітектор Жак Анж
Габріель (1699-1782), один з основоположників класицизму XVIII ст.
Площа Згоди (спочатку вона називалася площею Людовіка XV) має форму
прямокутника зі скошеними кутами, розміри якого 245?140 м. Спочатку
площу оточували рови з балюстрадою, а в центрі стояв кінний монумент
Людовіка XV (робота скульптора Жирардона). |
Окинувши оком збережені до нас пам’ятки архітектури – дерев’яної у
мурованої, різьби, малярства й т.зв. ужиткового мистецтва,
переконуємося, що, незважаючи на дуже корисні гопелітичні умови нашого
історичного життя, були ми народом творчим і самобутнім, а рівночасно
незвичайно чутливим на сторонні культурні випливи. Чужі зразки
сприймали, не хапаючись за “останні крик моди”, але з розвагою
пристосовували до своїх культурних вимог і естетичних потреб ті з них,
що не були запереченням нашої мистецької волі, природи й традиції.
|
Садиба в Качанівці - нині селищі Ічнянського району Чернігівської
області - сформувалася в середині XVIII - наприкінці XIX століття.
Розташована вона на південно-західній околиці села на двох рівнях. На
верхньому плато містяться сам палац із двома флігелями і вежею, які
утворюють курдонер - парадний двір, альтанка М.Глинки, два корпуси
служб та Георгіївська церква. У регулярно розпланованому парку - могили
Г.Честахівського, О.Агіна, М.Гарама, пам'ятник Т.Шевченкові, а також
окремі житлові й господарські будівлі. Нижній рівень - це ландшафтний
парк із 12 ставками, павільйоном, парковою скульптурою, містками,
"руїнами", амфітеатром. Територію площею близько 560 га нині обмежують
автомобільна дорога та каскади ставків. |
Доля цієї пам'ятки незвичайна. Стояла на торговельній площі Чернігова
невелика П'ятницька церква. (Параскева П'ятниця здавна вважалася
покровителькою торгівлі). Висока баня, численні ліпні окраси, ошатні
пропорції церкви — усі ці риси без сумніву давали підставу віднести
споруду до стилю українського барокко XVII-XVIII ст. Незвичайною була
лише її центрична уступчаста композиція. Дослідники твердили, що під
барочним одягом заховалися форми давньоруської будівлі. |
|
|