План
1. Сутність державної науково-технічної політики.
2. Пряме державне регулювання розвитку науки та техніки.
3. Державне регулювання умов науково-технічної діяльності.
Офіційна назва - Федеративна Республіка Бразилія.
Державний устрій - президентська федеративна республіка.
Географічне розташування - розташована у центрі Південної Америки, займає майже половину континенту.
Бразилія - найбільша за площею і чисельністю населення держава Південної Америки. На півночі межує ...
На практиці поняття “ Втрати газу “ має двоякий смисл . По- перше , це
втрати з газопроводів і різноманітних споруд на них і по- друге , це
умовна втрата , під якою розуміємо кількість газу , Не проданого
споживачам.
Якщо боротьба з істинними втратами газу важлива для підтримки в
робочому стані всіх газових комунікацій і установок , забезпечення
безпеки населення і виробничого ...
Офіційна назва: Народна Республіка Болгарія (НРБ).
Державний устрій: Болгарія - республіка з парламентським правлінням (за Конституцією РБ, прийнятою 12 липня 1992 року).
Глава держави - Президент, законодавчу владу здійснюють Народні збори, виконавчим органом влади є Рада Міністрів (уряд).
Географічне положення: площа Болгарії ...
Біосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими органі¬змами.
Біосфера містить у собі нижню частину атмосфери, усю гідросфе¬ру і
верхню частину земної кори.
Життя на планеті зародилося понад 3,5 млрд. років тому. Деякі види
збереглися з архею до наших днів (наприклад, синьо-зелені водорості),
розвиток других ліній життя ...
Офіційна назва - Республіка Білорусь. Географічні координати - 53
градуси Північної широти, 28 градусів Східної довготи. Розташування.
Білорусь - держава в Східній Європі, яка межує на заході з Польщею (605
км), на північному заході - з Литвою (502 км) і Латвією (141 км), на
сході і північному сході ...
Мистецтвознавство — сукупність наук, які досліджують соціально-естетичну
сутність, походження, закономірності розпитку, особливості і зміст видової
специфіки мистецтва.
Проблема взаємодії естетики і мистецтвознавства досить складна і
суперечлива. Вона відбиває неоднозначність оцінки місця і ролі мистецтва в
предметі естетики. Властиве для певних історичних періодів розвитку естетичного
знання розуміння предмета естетики як теорії мистецтва не тільки спрощувало
предмет естетики, призводило до підміни однієї науки іншою, а й не відповідало
на головне запитання: чому, сформувавшись як самостійні науки, естетика і
мистецтвознавство проіснували значний період людської історії, не заперечили
одна одну? Чи не означає це, що вони мають таку специфіку, яка зумовлює
необхідність існування цих двох наук і підміна їх неправомірна.
В історії естетичної науки перша половина XVIII ст. займає особливе
місце: в 1750 р. з друку вийшов перший том теоретичного трактату «Естетика»,
автором якого був німецький філософ і теоретик мистецтва Олександр-Готліб
Баумгартен (1714–1762 рр.). Спираючись на грецькі поняття ейсетикос, естаномай,
естаноме, естесі, Баумгартен увів новий термін – естетика, окресливши цим
самостійну специфічну сферу знання.
Слово
«естетика» (aistheticos) — грецького походження, у перекладі означає — той, що
має відношення до чуттєвого сприйняття. Термін «естетика» увійшов до науки в
середині XVIII ст. Вперше його застосував німецький філософ А. Баум-гартен для
позначення нового розділу в філософії. А. Баумгар-тен увів у філософію розділ
«Теорія чуттєвого сприйняття» і запропонував назвати його терміном «естетика».
Він міцно укоренився у філософській термінології, і вже з ХVІІІ ст. естетику
почали розуміти як науку, що вивчає лише «філософію прекрасного», або філософію
мистецтва.