План 1. Сутність державної науково-технічної політики. 2. Пряме державне регулювання розвитку науки та техніки. 3. Державне регулювання умов науково-технічної діяльності.

Офіційна назва - Федеративна Республіка Бразилія. Державний устрій - президентська федеративна республіка. Географічне розташування - розташована у центрі Південної Америки, займає майже половину континенту. Бразилія - найбільша за площею і чисельністю населення держава Південної Америки. На півночі межує ...

На практиці поняття “ Втрати газу “ має двоякий смисл . По- перше , це втрати з газопроводів і різноманітних споруд на них і по- друге , це умовна втрата , під якою розуміємо кількість газу , Не проданого споживачам. Якщо боротьба з істинними втратами газу важлива для підтримки в робочому стані всіх газових комунікацій і установок , забезпечення безпеки населення і виробничого ...

Офіційна назва: Народна Республіка Болгарія (НРБ). Державний устрій: Болгарія - республіка з парламентським правлінням (за Конституцією РБ, прийнятою 12 липня 1992 року). Глава держави - Президент, законодавчу владу здійснюють Народні збори, виконавчим органом влади є Рада Міністрів (уряд). Географічне положення: площа Болгарії ...

Біосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими органі¬змами. Біосфера містить у собі нижню частину атмосфери, усю гідросфе¬ру і верхню частину земної кори. Життя на планеті зародилося понад 3,5 млрд. років тому. Деякі види збереглися з архею до наших днів (наприклад, синьо-зелені водорості), розвиток других ліній життя ...

Офіційна назва - Республіка Білорусь. Географічні координати - 53 градуси Північної широти, 28 градусів Східної довготи. Розташування. Білорусь - держава в Східній Європі, яка межує на заході з Польщею (605 км), на північному заході - з Литвою (502 км) і Латвією (141 км), на сході і північному сході ...

Мистецтвознавство — сукупність наук, які досліджують соціально-естетичну сутність, по­ходження, закономірності розпитку, особливості і зміст видової специфіки мистецтва. Проблема взаємодії естетики і мистецтвознавства досить складна і суперечлива. Вона відбиває неоднозначність оцінки місця і ролі мистецтва в предметі естетики. Властиве для певних історичних періодів розвитку естетичного знання розуміння предмета естетики як теорії мистецтва не тільки спрощувало предмет естетики, призводило до підміни однієї науки іншою, а й не відповідало на головне запитан­ня: чому, сформувавшись як самостійні науки, естетика і мистецтвознав­ство проіснували значний період людської історії, не заперечили од­на одну? Чи не означає це, що вони мають таку специфіку, яка зумовлює необхідність існування цих двох наук і підміна їх непра­вомірна.

В історії естетичної науки перша половина XVIII ст. займає особливе місце: в 1750 р. з друку вийшов перший том теоретичного трактату «Естетика», автором якого був німецький філософ і теоретик мистецтва Олександр-Готліб Баумгартен (1714–1762 рр.). Спираючись на грецькі поняття ейсетикос, естаномай, естаноме, естесі, Баумгартен увів новий термін – естетика, окресливши цим самостійну специфічну сферу знання.

Слово «естетика» (aistheticos) — грецького походження, у перекладі означає — той, що має відношення до чуттєвого сприйняття. Термін «естетика» увійшов до науки в середині XVIII ст. Вперше його застосував німецький філософ А. Баум-гартен для позначення нового розділу в філософії. А. Баумгар-тен увів у філософію розділ «Теорія чуттєвого сприйняття» і запропонував назвати його терміном «естетика». Він міцно укоренився у філософській термінології, і вже з ХVІІІ ст. естетику почали розуміти як науку, що вивчає лише «філософію прекрасного», або філософію мистецтва.