Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПонеділок, 10.08.2020, 22:43

Український портал "Освіта"

Форма входу
Категорії розділу
Освіта в Україні [196]
Освіта в Світі [35]
Події освіти [62]
Семінари, тренінги, лекції та інші події
Соціальні новини [64]
Поради та новини студентів, абітурієнтів та просто молоді
Новини сайту [4]
Календар
«  Грудень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Головна » 2008 » Грудень » 25 » Витоки українського книгодрукування варто шукати на Закарпатті
11:14
Витоки українського книгодрукування варто шукати на Закарпатті
"Першодрукар" Іван Федоров підписувався інакше, аніж викарбувано на пам'ятнику

Федоров -  не прізвище...

На пам'ятнику видавцю першої в Україні точно датованої книги "Апостол", яка побачила світ у Львові 1574 року, його величають Федоровим, попри те, що він назвався в її друкарській марці Федоровичем. Так записали його в епітафії йому й сучасники друкаря.

Та позаяк московити, як і їхні нащадки-росіяни, своїх прізвищ іншими мовами не перекладали, то Федорович навряд чи був їхнім земляком. Тим паче, що дослідник Ярослав Ісаєвич встановив: "друкар іменував себе Іваном Федоровичем" і "з цього видно, що Федоров - не родове прізвище, тож не варто писати "І. Федоров" або просто "Федоров", що справляє враження, начебто Федоров - прізвище в сучасному розумінні слова".

Ісаєвич навів у книзі "Першодрукар Івана Федоров і виникнення друкарства на Україні" приклади того, як поза межами Московії "москвитинами" називали й тих, хто лише бував у ній. Та й "ляхами", запевняв дослідник, в Україні називали тих, хто поляком не був, а лише тимчасово жив у Польщі. Тому те, що українці прозвали друкаря "москвитином", не є, на думку Ісаєвича, аргументом про московське походження Федоровича.

... "москвитин" -
не національність

Стосовно ж слова "москвитин" в епітафії йому, позаяк його викарбували після слова "друкар", а не після слова "Федорович", то вказує воно, радше, не на походження, а на місто, де він був друкарем. Адже його колег за фахом Самуїла, Ашера та Ельякіна, які підписалися під книгами, виданими 1533 року в Кракові "галицькими євреями", а також, відповідно, "Галичем", "Геліцем" і "Геліцером", укра­їнцями не проголошували.

Та й серед випускників Кра­ківського університету 1532 року згадується "Joannes Theodorus Moscus canonicus Crasnostaviensis" - "Іван Фе­дір москвитин, канонік красноставський". Позаяк у каноніки висвячують католиків, то цієї честі навряд чи удостоївся б православний москвитин, котрих вважали "схизматиками". Відтак слово "Mos­cus" у тому реєстрі теж не вказує на національність.

А 1529 року в реєстрі вступників до Краківського університету був записаний також "Joannes Theodori de Phyet­kowycze dioc. Cracoviensis" - "Іван, син Федора з Петковиць Краківської єпархії", села на Пряшівщині, яка тепер входить до складу Словаччини. Це дало досліднику Олександ­рові Оросу привід вважати, що Федорович народився там.

Другі в Європі

Та чи був він нашим першодрукарем? Адже друкарня була у Львові ще в 1460-му - вже через десять років після того, як книгодрукування вперше запровадив у Європі німець Гутенберг, а також за п'ять до того, як йому наслідували в наступній країні - Італії.

Це встановив у 1960-х науковий співробітник львів­ського Центрального державного історичного архіву (а згодом - його директор) Орест Мацюк. Він розшукав у архівах заяву ченців василіянського монастиря св. Онуфрія у Львові від 23 липня 1791 року до фіскальної комісії з проханням посприяти поверненню львівським Ставропігіївським братством друкарні, яку подарував їм у 1460-му львівський міщанин Степан Друпан.

У заяві ченці нагадали, що в 1469-му король Казимир IV підтвердив право монастиря видавати книги, а в 1518-му і 1571 роках їхня друкарня отримувала матеріальну допомогу князів Острозьких. Ці факти зафіксувала "Хроніка монастиря Святого Онуфрія", яку Модест Гриневицький упорядкував в "Історію Онуфріїв­ського монастиря" 1771 року.

Відтак ЗМІ публікували відгуки-доноси про "відступ Мацюка від засад пролетарського інтернаціоналізму". Його "справу" розглядали на політ­бюро ЦК КПУ та в ЦК КПРС. Адже він спростовував міф про те, що росіяни поширювали культуру серед наших предків, а не навпаки.

Грушівське диво

А щодо того, хто видав перші українські книги, "Енциклопедія українознавства" вказує: "Першими українськими друками вважаються "Октоїх" і "Часословець" Швайпольта Фіоля, надруковані 1491 року в Кракові, що були одночасно й першими кириличними друками в світі".

Ісаєвич також запевняв у виданому 1987 року 3-му томі "Української радянської енциклопедії", що "Фіоль Швайпольт (...) був технічним керівником друкарні в Кракові, яка видала перші східнослов'янські книги кириличним шрифтом: "Часослов", "Октоїх" (обидві - у 1491 р.) і дві недатовані "Трі­о­­ді". Основний текст - церковнослов'янський, а в післямовах вжито українську мову".

Та й Іван Огієнко твердив у "Історії українського друкарства": "Через те, що це найперші друковані книжки серед цілого слов'янського сві­ту, честь їх належності нам, українцям, різні вчені не раз намагалися відняти від нас. Але рішає тут мова цих друків: там, де Фіоль не був зв'язаний традиційним церковнослов'янським текстом, мова його видань має дуже багато відзнак живої української мови". А Орос наполягає, що книги Фіоля надрукували в монастирі св. Михаїла Архангела в селі Грушеве Тячівського району Закарпаття.


http://zakarpattya.net.ua

Категорія: Соціальні новини | Переглядів: 1342 | Додав: KING | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0
1 Algrah   [Матеріал]
I might be beating a dead horse, but thank you for potsnig this!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Корисні лінки


Останнє на форумі
  • Потрібна допомога (3)

  • Освіта в Польщі, Словач... (3)

  • Запрошуємо до навчання ... (1)

  • Відгуки про освітню про... (6)

  • Освіта в Польщі від про... (5)

  • Останні роботи
    [06.12.2009]
    Типологічна харак¬теристика сільських поселен... (3)
    [06.12.2009]
    ТАДЖ-МАХАЛ В АКРІ (0)
    [06.12.2009]
    ФОРТИФІКАЦІЙНІ ІДЕЇ АЛЬБРЕХТА ДЮРЕРА: ВТІЛЕН... (1)
    [06.12.2009]
    ФОРТЕЦЯ ХVІІ-ХVІІІ СТОЛІТЬ. м. Полтава (0)
    [06.12.2009]
    ФЕДІР СОЛНЦЕВ – АРХЕОЛОГ І РЕСТАВРАТОР (0)
    [06.12.2009]
    Український архітектор МАКСИМ МОСЦІПАНОВ (0)
    [06.12.2009]
    Українська архітектура (0)
    Статистика




    Copyright KING © 2020
    Хостинг від uCoz