Український портал "Освіта"

Втім, ситуація з освітою у місті є стабільною, бо міськрада повністю виконує свої зобов'язання перед педагогами, окрім того, закладам освіти значну допомогу надають батьки учнів, переконує керівник управління освіти міськради Олександр Остапчук. Очікує він у 2009 р. і на завершення "епопеї" із пам'ятником вчителю.

Про кризу не говорять

- У мене троє дітей, платити внески у школі й так було важкувато, - поскаржилася пані Ганна. - Нещодавно мене з роботи скоротили. Я маю право відмовитися від сплати грошей на школу і подарунки вчителям?

Стільчики і парти, та й класні кімнати у більшості шкіл нині - в належному стані. Зрештою, їхній вигляд - "лице директора", зауважив пан Остапчук. Паралель можна провести і навпаки: який характер у директора, такий і дух у школи.

- Поняття "криза" взагалі не має впливати на роботу з дітьми, - наголошує він. - Хоча це слово звучить звідусіль і б'є по нашій свідомості, але діти не мають виховуватися у такій атмосфері. Тому ми намагаємося, аби учні цього слова взагалі в школі не чули.

Чиновник найбільше пишається тим, що бюджет міста цього року передбачає виплату зарплат освітянам у повному обсязі. А також він каже, що вперше від коштів з приватизації виконком передасть міській освіті 1,5 млн грн на різноманітні ремонтні роботи. Закуплять цього року для міста і п'ять нових комп'ютерних класів.

- Втім, без добровільних внесків батьків, школи все одно не виживуть, - каже Олександр Остапчук. - Тим паче, батьки, як на мене, мають бути зацікавлені в тому, в яких умовах навчаються їхні діти. Це "притягує" їх до школи. Однак ця допомога справді є добровільною і той, хто не може, її не вносить. Про якийсь обов'язок давати кошти, у школі навіть говорити не повинні.

Однак, за словами Олександра Остапчука, завжди знаходиться якась людина, яка, за його словами, зіпсує загальну позитивну картину. Але на основі цього громада судить, начебто гроші у батьків вимагають. Насправді ж, останнє слово щодо розміру внесків, винятків у їх сплаті та витратах має бути за радою школи та батьківським комітетом, наголошує він.

- До речі, батьківський комітет так само може писати заяви, на що варто витратити кошти, а також якого вчителя преміювати за роботу, - розповідає чиновник, - якщо якийсь директор не виконує своїх обов'язків, можна попросити зніти його з посади. Однак таких заяв управління освіти ще жодного разу не отримувало. Про це люди говорять лише поза очі.

У школі №13 - школа-ліцей

- Ми живемо поруч із 13-ю школою. Тому віддали доньку туди, але... Кажуть, що школу взагалі закриють, - розповів телефоном чоловік, який представився постійним читачем.

Потихеньку вирішуються питання, які "лихоманили" міську освіту минулого року. Так, врешті поставили крапку у справі із подальшою долею школи №13.

- Нагадаю, йшлося про те, аби об'єднати цей навчальний заклад із технічним ліцеєм, адже його учні досі займалися в приміщенні дитсадка. Звісно, умови там були невідповідні, - каже освітянин. - Але це викликало спротив насамперед у педагогічного колективу школи. Вчителі казали, що кількість учнів зростатиме, а тому об'єднання із ліцеєм не хотіли.

Управління освіти тоді дослухалося до вимог вчителів. Проте статистика підтвердила негативний прогноз: кількість учнів у школі №13 впала до 360 осіб, а отже, постало питання про скорочення кількості педагогів і недоцільність використання для занять настільки великого приміщення.

- Відтак 5 січня відбувся офіційний переїзд педагогічного ліцею з приміщення садочка №13 на вул. Острозького, - повідомляє пан Остапчук. - До кінця цього навчального року два педколективи спостерігатимуть один за одним, учнівські колективи "притиратимуться". Із 1 вересня у Тернополі має з'явитися одна структурна одиниця - школа-ліцей, яка даватиме якісні знання. Відповідні документи управління освіти вже готує.

До речі, приватному закладу - коледжу від університету "Україна" незабаром доведеться "з'їхати" зі школи №13, бо там бракуватиме місця для школи-ліцею. 

Пронятин "займуть" спортсмени

- Чому така різниця між школами? - запитала пані Євгенія, мати учня школи №30. - Всі намагаються потрапити у престижні, ті що в Центрі. Відтак нашу, кажуть, можуть закрити...

Зміни відбудуться у школі №30, що у Пронятині. Там, за словами пана Остапчука, вже у найближчі роки може запрацювати спортивний ліцей.

- Частину приміщень цієї школи ми нині переобладнуємо під спорткомплекс, - розповідає освітянин. - Там юні спортсмени Тернополя, зокрема футбольного класу педліцею та інші діти, зможуть проводити свої збори. Міська рада виділила кошти на впорядкування спортмайданчика. Триває й реконструкція приміщень. Там облаштують душові, роздягальні, спальні кімнати. Отже, будівлю школи №30 ми використовуватимо раціонально.   

Технічний ліцей міське управління освіти має намір об'єднати з школою №20. Принаймні, за словами чоловіка, з 1 вересня 2009 р. заплановане "переселення", а до кінця навчального року в Тернополі може почати існувати нова школа-ліцей із технічним нахилом навчання.

Багато людей, нагадує пан Остапчук, сумнівалися у реформах, які започаткували у школі №24 - "Школі майбутнього". Однак реалії переконають нині у доцільності такого кроку навіть найбільших скептиків.

- Коли ми говорили про кошти, які виділятимуть із Держбюджету, про нові ставки для вчителів та інше, у це не вірили, - пригадує освітянин. - Але сталося так, як ми захотіли. На ремонти 1,5 млн грн дала держава. Тож я тепер закликаю зайти у цей заклад і глянути, наскільки там все змінилося. До того ж, прийшов молодий ініціативний директор і ми самі не віримо, як за 4 місяці школа піднялася в загальному рейтингу і наскільки там зросла кількість переможців різних олімпіад і конкурсів. Вчителі і діти ожили!

Щоб знати, наскільки зміни у закладі вплинули на ефективність навчання, незабаром управління освіти проведе так званий зріз знань паралельно серед учнів п'ятих класів у 24-й та 6- і 13-й школах. Тоді й можна буде оцінити є сенс у "Школі майбутнього" чи ні.

Реорганізація очікує і на школи-садки. Олександр Остапчук каже, що цього року їм дозволили набирати лише по одному класу, аби звільнити приміщення для "садківських" груп, бо наразі в Тернополі у дошкільних закладах бракує місць, а у школах - класи неповні.

- На наспутний рік залишаться шкільні класи тільки у садках №№17 і 35, - додає педагог. - Решту - ми будемо потихеньку ліквідовувати. Надалі управління освіти діятиме залежно від ситуації. Хто ж знав 10 років тому, що тепер бракуватиме садочків?..

Винні батьки, бо... платять

- Я боюся рахувати, скільки витратила на підготовку до випускного та додаткові заняття з репетиторами, - скаржиться пані Марія. - Попереду - тестування, випускний, вступ до вузу...

Дорікнув Олександр Остапчук батькам школярів за те, що вони - чи є на те потреба, чи ні - наймають своїм дітям репетиторів, а не змушують учнів ефективніше працювати на уроці.

- Частково зіграє негативну роль наша ментальність, - пояснює педагог. - Мама і тато тоді думають, що вчитель, особливо якщо саме він викладає в їхніх сина чи дочки, краще ставитиметься до них. І це врешті позитивно впливатиме на оцінки. 

Неправильно, вважає головний міський освітянин, батьки чинять і тоді, коли збирають гроші на коштовні подарунки вчителям, хоча могли б обійтися цікавою книжкою чи залишити пам'ять про себе чимось для облаштування кабінету. Не подобається йому і те, що організовують випускні - у ресторанах. Мовляв, шкільне свято тоді перетворюється на банальну п'яну гулянку.

- Тут у нас... повна криза, причому це криза у свідомості наших батьків, - скаржиться пан Остапчук. - Ми доживемо до червня і ви глянете, яка... "криза" буде на столах під час другої, неофіційної частини. Це - катастрофа... Я збирав батьків випускників, закликав змінити систему проведення випускних. Все можна зробити інтелігентно, є поняття фуршету, є святкування з розмовами-концертами... Ні, обов'язково має бути 300-400 грн "на брата". А коли батьки розходяться, вчителі і директор моляться, щоб нічого не сталося.

Наразі лише два бітьківських комітети, за словами чоловіка, погодилися проводити неоційну частину свята у стінах школи, без гучного бенкету. Мовляв, аби діти подихали трохи повітрям школи, а не розважального закладу.

- Зайдіть нині до будь-якого навчального закладу міста, і ви відразу відчуєте... дух тієї школи, - зауважив педагог. - Скажімо, спробуйте у 13-й, а потім у 3-й - контраст буде разючим. Дух школи залежить і від директора, і від учителів, і від учнів.

http://20minut.ua