Український портал "Освіта"

— Петре Антоновичу, чим живе сьогодні юридичний факультет і якими бачаться його найближчі перспективи?

—  Навчальний процес у нас забезпечується трьома кафедрами: кримінально-правових дисциплін та кримінології, теорії та історії держави і права, конституційного та адміністративного права, цивільно-правових дисциплін. Є також кафедри іноземної мови, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Підготовка фахівців здійснюється за спеціальністю"Правознавство". Діють магістратура, аспірантура та докторантура. На факультеті працюють 8 докторів наук, професорів, 19 кандидатів наук, доцентів, до навчального процесу залучені і висококваліфіковані фахівці-практики. Заочно-дистанційна форма підготовки майбутніх юристів відбувається з використанням інтернет-технологій і мультимедійних систем. Діє відповідна електронна науково-освітня база та впроваджено в експлуатацію сучасний комп'ютерний клас. Навчальний процес оснащено технічними засобами. Криміналістичний та лінгафонний кабінети укомплектовані унікальною технікою, стендами та наочними посібниками. Комп'ютеризація навчальних процесів надає студентам і викладачам можливість вільно користуватися Інтернетом.

—  Чи впроваджуються на факультеті інноваційні навчальні методи?

—  Безумовно. Перш за все, це -кредитно-модульна система, яка передбачає опанування не лише певними знаннями, а й практичними навиками. Вона спрямована на те, щоб знання мали системний, довготривалий характер! Під час навчання студентам закладається база, на основі якої вони можуть самовдосконалюватись, враховуючи новації у професійній сфері. Адже юрист-фахівець не може стояти на місці, відставати від новітніх процесів.

Між іншим, Закарпатський державний університет отримав європейське визнання як ВНЗ, що відповідає світовим вимогам та позитивно впливає на розвиток інтеграційних процесів вищої освіти та науки. Нарощування інноваційного потенціалу в діяльності нашого університету, в тому числі в рамках програми Болонського процесу, розглядаємо як першочергове завдання вдосконалення навчання та наукової роботи. Безумовно, що важливою передумовою досягнення цієї мети може виступити як гармонізація національних
традицій, так і інновації в ньому. Проте впровадження у навчальний процес кредитно-модульної системи потребує і певних змін до існуючого законодавства.

—  У зв'язку з цим, чи не на часі прийняття нової редакції Закону України "Про вищу освіту"?

—  Без сумніву, це питання давно "дозріло", адже є ряд положень, які вимагають врегулювання задекларованого ст.53 Конституції України права на освіту. Що я маю на увазі. Умовно можна б було погодитися з певними обмеженнями прийому на навчання до вишів за державним замовленням. Держава в цьому процесі виступає тільки як один із замовників на підготовку певної кількості фахіЦів. Але обмеження права на отримання вищої освіти з обраного фаху особами за власний рахунок або за рахунок юридичних осіб, на мій погляд, повністю суперечить конституційній нормі.

По-друге, дискусійною є система зовнішнього тестування, яка не спроможна виконувати функцію індикатора у виявленні природно обдарованих претендентів на здобуття відповідного фаху. Вона реально відводить провідну роль репетитору. Крім цього, перехід на загальнообов'язкове зовнішнє тестування повністю нівелює державне значення атестата зрілості -документа, який в цьому процесі втрачає свою традиційну вагу і функцію. Виникає питання: чи атестат додаток до результатів тестування, чи тестування - додаток до атестату? Я думаю, що навіть послідовність отримання цих документів має бути логічною. А хіба не абсурдним є той факт, що 3 березня завершилась реєстрація випускників на право участі в зовнішньому тестуванні? А якщо після цієї дати дитина все-таки надумала поступати на навчання до вишу? Хто дав право позбавити її цього конституційного права на освіту?

—  А з яких дисциплін абітурієнт повинен мати сертифікати, щоб вступити на юрфакультет ЗакДУ?

—  Обов'язково з української мови та літератури, а також один за вибором абітурієнта: з історії України, географії, математики чи однієї з іноземних мов.

—  Як формуються стосунки між студентами і викладачами на факультеті?

— Думаю, що вони побудовані на оптимальних засадах. Спілкування відбувається на рівних та толерантних умовах, взаємоввічливого ставлення один до одного. Якщо в інших вишах спостерігається підвищене значення викладача в аудиторії, то в нас на факультеті студенти і викладачі рівноправні учасники навчального процесу. Студенти приходять до університету, щоб отримати знання, і завдання викладача дати їм їх. Я гадаю, що така модель відносин студентів і викладачів є найбільш оптимальною і дозволяє отримати найкращі результати.

Слід відзначити й те, що в ЗакДУ на високому рівні студентське самоврядування. Наші вихованці є членами вченої ради університету та юридичного факультету, входять до стипендіальних комісій, голови етудрад курсів погоджують розклади занять та графіки проведення екзаменаційних сесій тощо.

—  Які форми наукової діяльності є найбільш ефективними для самореалізації студента-правника і як ви оцінюєте рівень науково-дослідної роботи студентів юрфаку?

— Я глибоко переконаний, що чим більше студент читає і опрацьовує наукової літератури, чим більше він викладає свої думки на папері у формі есе, рефератів, тез, наукових робіт, тим краще. Адже хто такий юрист? Специфіка його роботи полягає в тому, що всі його слова фіксуються на папері у формі процесуальних документів. Окрім цього, юристу доводиться багато виступати публічно. А тому студенти з перших курсів повинні починати займатися науковою роботою, досліджуючи спочатку прості теми (наприклад, демократія, правова держава і т.ін.), поступово переходячи до дослідження складних правових явищ. На факультеті діють наукові гуртки, студентська юридична клініка "Альтернатива", де юнаки та дівчата мають змогу не лише навчитися правильно оформити результати своїх наукових досліджень, але й публічно їх захищати. До речі, на це варто налаштовуватись ще навчаючись у школі.

Багато наших студентів сьогодні займаються науково-дослідною роботою. Щорічно на базі юридичного факультету проводяться міжнародні студентські науково-практичні конференції, і кращі наукові статті та тези друкуються в наукових збірниках. Команда студентів факультету неодноразово була переможцями та призерами на всеукраїнських олімпіадах та конкурсах, які щорічно проходять в Київському національному університеті, Донецькому держуніверситеті, в Чернівцях та Закарпатті. Молоді науковці та кращі
студенти брали участь у міжнародних семінарах з прав людини в Мінську (Білорусія), Будапешті (Угорщина), а студенти юридичної клініки були учасниками "круглих столів" з прав біженців у м.Любляна (Словенія).

—  А чи достатньо адаптовані випускники-юристи до практичної роботи? Адже не секрет. Що роботодавці й надалі віддають перевагу фахівцям зі стажем.

— Проблема справді існує. Сьогодні в умовах світової економічної та фінансової кризи питання працевлаштування молодих спеціалістів набуває особливої гостроти. Масові скорочення, зростаюче безробіття змушують майбутніх працівників замислитись, ще будучи студентами, де саме їм розпочати свій трудовий шлях. Крім того, дуже часто в молодих фахівців відсутня моральна налаштованість до конкуренції на ринку праці. І тут ми працюємо в кількох напрямах. По-перше, є укладені договори з 19 базами проведення практики студентами 4-5 курсів, зокрема з судами, органами прокуратури та внутрішніх справ, податкової адміністрації, митної та прикордонної служб, державними та громадськими організаціями. Як правило, більшість студентів у подальшому там же і працюють, де успішно пройшли практику і з позитивного боку показали себе в роботі.
По-друге, практикуємо поєднувати навчання студентів на останньому курсі з роботою за спеціальністю, куди буде відряджений випускник (так зване вільне відвідування). Навчання у них організоване за індивідуальним планом. Це допомагає на завершальному етапі навчання знайти найоптимальніший варіант працевлаштування, значно скоротити термін адаптації випускників на роботі, зменшити витрати роботодавців на формування спеціалістів потрібного фаху.