20 років тому Україна ратифікувала Конвенцію ООН про захист прав
дитини. Але й сьогодні майже половина українських дітей стверджує, що
їхні права порушують у власній родині - про це заявив міністр у справах
сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко Чи виконується цей документ? Яких саме утисків зазнають українські
діти? Як можна запобігти психологічним і фізичним тортурам дітей із
боку дорослих?
Яких саме утисків зазнають українські діти? Половина
дітей визначили, що право на вільне висловлювання своєї думки, власні
погляди та переконання порушується найчастіше, згідно з даними
Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту. 23 % дітей зазначили,
що порушують їхнє право на якісну медичну допомогу, а 22 % - право на
освіту, розповідає очільник відомства Юрій Павленко. "І ще один
факт, який виявило дослідження, - 40 % українських дітей стверджують,
що їхні права порушуються в сім'ї, безпосередньо батьками, братами та
сестрами. Ще третина дітей (30 %) відзначила, що їхні права порушуються
однолітками", - додає міністр. Українське законодавство щодо
захисту прав дітей на практиці не реалізується, і це найбільша
проблема, вважає Марія Алексеєнко, голова Жіночого консорціуму.
"Наші дані показують, що діти зазнають насильства в усіх сферах: у
школі, вдома, на вулиці, в інтернатах", - каже вона. Проте Україна
приділяє найбільшу увагу праву дитини на сім'ю, зазначає Марія
Алексеєнко.
Одна з проблем - бідність Представництво
дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) відзначило прогрес у захисті прав дітей в
Україні. За словами керівника Представництва ЮНІСЕФ в Україні Юкіе
Мокуо, в Україні, зокрема, успішно реформують систему опіки над дітьми.
"За останні 5 років практично в 6 разів зросла кількість дітей, яких
усиновили та взяли під опіку в дитячі будинки сімейного типу", -
відзначила вона. Але вистачає і проблем - в Україні залишається
багато злиденних дітей, зазначає Юкіе Мокуо. "Бідність серед дітей поки
що залишається достатньо високою. Необхідно також надавати більший
обсяг ресурсів на підтримку дітей та родин, які є соціально вразливими.
Наприклад, у 2007 році 18 % ВВП було витрачено на пенсійне
забезпечення, однак лише 1,4 % - на виплати сім'ям та дітям. І зараз на
тлі економічної кризи ситуація стає ще більш загостреною", - каже вона. Торік
в Україні за межею бідності перебувала кожна четверта сім'я з однією
дитиною, 40 % родин із двома дітьми і три чверті багатодітних сімей.
Жертву пригнічення можна легко визначити Якщо
дитина зазнає фізичних та психологічних утисків із боку батьків, у неї
мало шансів на захист. Адже жертва пригнічення рідко наважується
поскаржитися стороннім людям, зазначають психологи. Але якщо
вона, наприклад, ходить до дитячого садочка, вихователь легко може
визначити, що з нею відбувається. Інша річ, чи захоче вихователь (або
вчитель у школі) звертати на це увагу, розповідає психолог Наталя
Кухтіна. "Іще в дитячому садочку виділяються діти, яких батьки
не люблять або тримають у дуже суворих умовах - це відслідковується.
Якщо дитинка, яка тихесенько-тихесенько сидить, нікого не турбує, дуже
до всіх лагідна - треба відразу бити на сполох, бо дитина не може бути
такою", - застерігає фахівець.
Дорослі мають пояснювати дитині її права Найсильніша
зброя - це знання: якщо дорослі пояснюють дитині її права, то
неповнолітнім легше буде їх відстояти, вважає правозахисник Марія
Алексеєнко, голова громадської організації "Жіночий консорціум". "Найкраще
таку інформацію розповсюджувати в шкільному середовищі, де діти
проводять більше часу, і навіть самі вчителі доволі часто не володіють
достатньою інформацією про права дитини", - каже вона. Також до
цього часу одним із джерел інформації була Всеукраїнська дитяча лінія
при Міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорту, і дитина могла
безкоштовно зателефонувати на цю лінію і отримати певну інформацію щодо
проблеми, яка її турбує. Порушення прав дітей починаються,
зокрема, з того, що чимало батьків в Україні розрізняють фізичне
покарання і насилля - на це звертають увагу психологи. Такі тата і мами
визнають: фізичні знущання - річ погана і недопустима. А от "виховувати
ременем" - це, на їхню думку, не тільки прийнятно, а й корисно. Із тим,
що подібні "педагогічні" методи теж є насильством та ігноруванням прав
дитини, батьки часто не погоджуються.
http://www.radiosvoboda.org/
|