Яким має бути справжній учитель, якого очікує українська школа? Чи існують якісь характерні риси, притаманні саме українському вчителю?

Це традиційне редакційне запитання журналу "Відкритий урок" ми ставили всім нашим співрозмовникам упродовж року: В.Кременю, Л.Сачкову, М.Стрісі, С.Ніколаєнку, В.Полохалу та багатьом іншим.

Сьогодні ж спробуємо узагальнити й одночасно відтворити колективний портрет українського вчителя.

Століттями накопичувалась педагогічна теорія, що містить положення про те, яким має бути ідеальний учитель. Як правило, визначаючи рамки такої "ідеальності" особистості вчителя, ураховують не тільки такі психологічні структури, як цілеспрямованість, характер, здібності, а й цілу систему якостей, властивостей, характеристик, які кожна з них містить у собі. Заглиблюватись у теорію ми не будемо, адже найчастіше вона не містить конкретних і точних відповідей на запитання повсякденної практики. Конкретні відповіді може дати хіба що багаторічний досвід - власний чи досвід більш досвідчених колег.

Як сьогодні можна охарактеризувати місце та значення ІКТ в сучасній школі? Чи немає в учителів ностальгії за людським спілкуванням на рівні вчитель-учень?

Такі запитання поставлено вчителям, які вже не перший рік працюють за новітніми інформаційними технологіями, використовують інтерактивну дошку.

Усі вчителі в один голос стверджують, що комп'ютер ніколи не замінить спілкування учнів зі справжнім, реальним учителем. Дійсно, сьогодні існують потужні телекомунікаційні ресурси для самостійної роботи учнів, але без живого контакту з учителем справжнє навчання не відбудеться. Доходимо незаперечного висновку, що сучасні технології мають допомагати, а не замінювати навчання предмету самим учнем.